іменник
Ukrainian
Etymology
From ім'я (imʺja) + -енний (-ennyj) + -ик (-yk).
Pronunciation 1
Audio: (file) - IPA(key): [iˈmɛnːek]
Noun
іме́нник • (iménnyk) m inan (genitive іме́нника, nominative plural іме́нники, genitive plural іме́нників, relational adjective іме́нниковий)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | іме́нник iménnyk |
іме́нники iménnyky |
| genitive | іме́нника iménnyka |
іме́нників iménnykiv |
| dative | іме́нникові, іме́ннику iménnykovi, iménnyku |
іме́нникам iménnykam |
| accusative | іме́нник iménnyk |
іме́нники iménnyky |
| instrumental | іме́нником iménnykom |
іме́нниками iménnykamy |
| locative | іме́ннику iménnyku |
іме́нниках iménnykax |
| vocative | іме́ннику iménnyku |
іме́нники iménnyky |
Pronunciation 2
- IPA(key): [imeˈnːɪk]
Noun
іменни́к • (imennýk) m inan (genitive іменни́ка, nominative plural іменни́ки, genitive plural іменни́ків, relational adjective іменни́чний)
- jeweller's mark
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | іменни́к imennýk |
іменни́ки imennýky |
| genitive | іменни́ка imennýka |
іменни́ків imennýkiv |
| dative | іменни́кові, іменни́ку imennýkovi, imennýku |
іменни́кам imennýkam |
| accusative | іменни́к imennýk |
іменни́ки imennýky |
| instrumental | іменни́ком imennýkom |
іменни́ками imennýkamy |
| locative | іменни́ку imennýku |
іменни́ках imennýkax |
| vocative | іменни́ку imennýku |
іменни́ки imennýky |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “іменник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “іменник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)